Επιμέλεια: Εύα Πετροπούλου Λιανού
Bio: Ukrainian writer, lives in Transcarpathia.
Author of 12 collections of poetry and the novel-essay “Living Doors, or I – the blind Apple of the ages. I am a Woman … ”, co-author of 77 anthologies and almanacs, all-Ukrainian and international publications, among them:“ Article ”- Tel Aviv,“ Soul ”(Japanese poetry collection),“ BRZEGI OGNIA I WODY ”(Polish almanac), literary and art magazine “TextOver”, international collection of poetry about peace “Lily Marlene”, Greek collection “Hellas”, Chinese collection “Poetry of the World”, textbook for Ukrainian students “Modern literature of the native land”, author of the Azerbaijani-Ukrainian poetry collection “Golden” apple “and others.
Member of the All-Ukrainian public organization LO “Kobzar” of the National Union of Writers of Ukraine, International Academy LIK.
Winner of international and All-Ukrainian awards and winner of many competitions. In particular: Laureate of the Panteleimon Kulish International Literary and Artistic Prize (2020) – for the book of prose “Living Doors, or I am a ripe apple of the ages, I am a Woman”, Laureate of the international competition “Pushkin and Gogol in Italy”, Laureate of the International Prize. Franz Kafka, Laureate of the International Golden Feather Award in Azerbaijan and others. International Literary Peace Prize (Germany-Ukraine).
Her works have been translated into Polish, Japanese, Chinese, Italian, Turkish, Greek, English, Azerbaijani, and other languages. She is the only participant from Ukraine in the anthology “Anatolian Wind IV – International Anthology” (published in Turkey). She is also the only participant in the project of the International Journal “Prodigy” (USA) for October 2023 in the cycle “Awakening. She is a record holder and participant of the international anthology “HYPERPOEM” with 2000 participants, which entered the records of the Guinness Book, and a co-author of World Literature in the International Newspaper “Global Nation” (Bangladesh).
Her works are published in international publications, and she participates in various international platforms “Poets of the World for Peace in Ukraine” in Italy, Germany, the UK, China, Canada, the US, Bangladesh, and Germany.
Her address: 90523 Ukraine, Zakarpattia region, Tyachiv district, village of Krasna, vul. Myru, 116,
Hrytsan-Chonka Tetyana Vasylivna.
Phone number: +380976798516.
Email address: [email protected].
A small sacred country
With open chests,
Walking around…
Oh people, people,
Where, when, why?
I’m lying down… December on tiptoes,
Snow turns into little snowballs…
People in a circle, amongst them Christ and smoke.
Yesterday’s roosters lie on the ashes of dreams,
Look – it’s our fleeting genes,
And we, and the shadow… running through the world.
Peaceful people in peace,
A peaceful cat on a peaceful dance floor,
And there, far away, Grishny lies propped up on paper…
There the sun doesn’t scorch, there the moon doesn’t stay silent.
There Grodni, the envoy of the dead, is valued.
And people spin in the rye – yesterday’s watchful moments.
Маленька священна країна
Навстіж розкриті груди,
Навколішки йду…
О, люди, юди-люди,
Куди , коли, чому?
Лежу… Навшпиньки місяць грудень,
Складає сніг в грудки…
На колах, в колі люди,
Між них Христос і дим.
На попелі спочили
Вчорашні півні снів,
Дивись – то наші гени летінь,
І ми, і тінь… Біжать крізь мир
У мирі мирні люди,
На мирнім плесі мирний Кіт,
А там, далеко, Грішний
На паперті підпертий…
Там сонце не пече, там місяць не німує.
Там Гродни аташе відмерлого цінує.
А люди крутяться у житі – Вчорашні пильні миті.
A small sacred country
With open chests,
Walking around…
Oh people, people,
Where, when, why?
I’m lying down… December on tiptoes,
Snow turns into little snowballs…
People in a circle, amongst them Christ and smoke.
Yesterday’s roosters lie on the ashes of dreams,
Look – it’s our fleeting genes,
And we, and the shadow… running through the world.
Peaceful people in peace,
A peaceful cat on a peaceful dance floor,
And there, far away, Grishny lies propped up on paper…
There the sun doesn’t scorch, there the moon doesn’t stay silent.
There Grodni, the envoy of the dead, is valued.
And people spin in the rye – yesterday’s watchful moments.
Усі німі
Іди,
Або не позбавляй
Життя…
За, просто, нотки
Щасливого буття…
Він став дощем,
Бо на небі не гниють…
Він плакав на вікні,
На друзки рвався
Світлом при мені.
Йому навзамін,
Виявили стра́хи:
За нинішні години,
За прийдешні родини,
За добрий намір,
За весняні прома́хи,
За скупий біль…
Мені не жаль, мені оте виття
Щоночі сниться, никає в обзорі.
Мені такі його щемливі долі
Геть лізуть із нутра…
А він не знав, ревів і ждав,
І плакав, і молився…
Помилився…
Не я його сюди принесла,
Не я йому зламала весла,
Не я карала при спочині…
Не я –
А вийшло – всі провини
Понесла…
Стомився…
Alle sind stumm
Geh,
Oder beraube mich nicht
Des Lebens…
Für einfache Noten
Des glücklichen Seins…
Er wurde zum Regen,
Denn am Himmel verrotten sie nicht…
Er weinte am Fenster,
Riss sich an Freunden entlang
Mit dem Licht bei mir.
An seiner Stelle
Enthüllten sich Ängste:
Für die gegenwärtigen Stunden,
Für kommende Familien,
Für gute Absichten,
Für Frühlingsmomente,
Für stummen Schmerz…
Es tut mir nicht leid, jenes Heulen,
Das sich jede Nacht in meinen Träumen zeigt, im Blickfeld erlischt.
Mir ist dieser berührende Gestaltungsstil des Schicksals
Von ihm zuwider aus dem Inneren gekrochen…
Und er wusste es nicht, er brüllte und wartete,
Und weinte und betete …
Er hat sich geirrt…
Nicht ich habe ihn hierher gebracht,
Nicht ich habe seine Ruder zerbrochen,
Nicht ich habe in der Ruhe gestraft…
Nicht ich –
Aber es stellte sich heraus – alle Schuld
Trägt er…
Er ist ermattet…
У світлі вийшов, наче цар
Прийнявся ніжно кликати до Раю.
Я вивела собі нову печаль.
Чому не йде молитва до Скрижалей?
Я вивела нові простори,
Новими стопами в Гостомель…
Де крики кривили вуаль,
Де біле чорним стало на вікні…
Усі німі…
Мені нічого. Що тобі?
Мені нікому, ні за чим,
Нізвідки – просто Даль.
Лише прийнялася трощити
Світло…
Макітри – вітром горицвіти.
Поговори зі мною. Говори,
Бо можеш тільки говорити…
А так хотів ще
Жити.
У тім далекім світі,
Де є ще ми…
In the light, he emerged like a tsar
He began calling gently for Paradise.
I have brought upon myself a new sorrow.
Why doesn’t the prayer reach the Tablets?
I have created new spaces,
With new footsteps in Hostomel…
Where screams distorted the veil,
Where white turned black on the window…
Everyone is silent…
To me, it’s nothing. What about you?
To me, to no one, for no reason,
From nowhere – just the Far.
Only took up smashing
The light…
Poppy flowers – the wind of mountain blossoms.
Talk to me. Speak,
Because you can only speak…
But he wanted, still,
To live.
In that distant world,
Where we still exist…
